Колишня чоловіча гімназія 1876 року.

Гімназія розташована на північний схід від історичного міського ядра на природному підвищенні в центрі кварталу, обмеженого вулицями Незалежності, Валовою, Луцькою, Папаніна та Войковою площею. Ця значна для міста триповерхова будівля має важливе містобудівне значення. Вдало поставлена на т.з. Красній Гірці, вона домінувала над забудовою центральної магістралі міста (нині – вулиця Незалежності), створювала висотний акцент у північній частині «Старого міста».

Складної конфігурації в плані цегляна будівля (Г-подібна з прибудовами), що складається з триповерхового головного корпусу, до якого під прямим кутом з північного сходу та південного заходу примикають одноповерхові частини.

Головний фасад симетричний за композицією. Центральну частину на п’ять віконних прорізів виділено головним входом, пілястрами на рівні другого-третього поверхів та прямокутним аттиком у завершенні. Головний фасад розчленований міжповерховими карнизами. Перший поверх рустований. Віконні прорізи першого та третього поверхів прямокутні, другого – з арочними перемичками. Оздоблені наличниками, замковими каменями на рівні першого поверху, підвіконними вставками на рівні другого-третього поверхів центральної частини.

У структурі планування використана змішана система: у головному корпусі – коридорна з двостороннім розташуванням приміщень, у прибудованих корпусах – анфіладна з двостороннім розташуванням приміщень та зальна системи. Архітектурно-стилістичне вирішення будівлі колишньої гімназії є зразком стилю неокласицизм, характерного для громадських будівель різного призначення в російській архітектурі 2-ої пол. ХІХ ст. Поверхня фасадів оштукатурена та пофарбована: елементи архітектурного декорування (міжповерхові та вінчаючі карнизи, обрамлення вікон, пілястри) виділені білим кольором, прясла стін – світлим рожевим. За видовою приналежністю будівля чоловічої гімназії одночасно є і пам’яткою архітектури, і пам’яткою історії, оскільки у кін. ХІХ – на поч. ХХ ст. тут навчались політичний діяч Радянської держави Д.З.Мануїльський (1883-1859), видатний діяч науки – сходознавець А.Ю.Кримський (1871-1942), відомий український літературознавець і педагог П.К.Волинський.

Паспорт об’єкту

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *